- сімейний
- [с'іме/йнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
сімейний
Смотреть что такое "сімейний" в других словарях:
багатосімейний — а, е. Який має багато дітей, велику сім ю; великосімейний … Український тлумачний словник
вузькосімейний — а, е. Що має суто сімейний характер … Український тлумачний словник
безсімейний — а, е. Який не має сім ї. || у знач. ім. безсіме/йний, ного, ч. Той, хто не має сім ї; одинак … Український тлумачний словник
великосімейний — а, е. Який має велику сім ю, багатьох дітей у сім ї … Український тлумачний словник
загальносімейний — а, е. Що стосується всієї сім ї, призначений для всіх її членів … Український тлумачний словник
малосімейний — а, е. Який має невелику родину, сім ю … Український тлумачний словник
односімейний — а, е. Признач. для однієї сім ї … Український тлумачний словник
позасімейний — а, е. Який виходить за рамки сім ї … Український тлумачний словник
посімейний — а, е. Здійснюваний окремими сім ями, стос. до окремих сімей; породинний … Український тлумачний словник
сімейний — а, е. 1) Який має сім ю (у 1 знач.); не самотній. || у знач. ім. сіме/йний, ного, ч.; сіме/йна, ної, ж. Людина, що має сім ю. 2) Стос. до сім ї (у 1 знач.), пов язаний з життям сім ї, у сім ї; родинний. || Розрахований на членів сім ї. || Який… … Український тлумачний словник
